
-
обирати й прослуховувати велику кількість радіоканалів, дивитися безліч
телеканалів завдяки супутниковому зв’язку;
-
записувати, зберігати й копіювати як для багаторазового сприймання, так і
для тиражування аудіо-, візуальну, аудіо-візуальну інформацію;
-
зупиняти й повертати назад звук, зображення з метою більш детального
сприймання, кращого усвідомлення змісту інформації або поновлення естетичного
переживання, задоволення;
-
створювати комп’ютерні фільми, енциклопедії, сайти, блоги, віртуальні
фотоальбоми та ін.;
-
отримувати додаткову інформацію, консультацію в інтерактивному режимі;
-
актуалізувати, розвивати творчий потенціал у галузі відео-культури засобами
фото-, відео-камери;
-
активізувати знання, отримані в ході традиційного навчання;
Засоби масової комунікації
сприяють становленню самостійного, критичного мислення, сучасного
світосприймання, естетичної свідомості, навичок художнього аналізу продукції
медіа-мистецтва, розширюють необмежені інформаційні горизонти, роблять
інформацію доступною для великого загалу користувачів.
Інформатизація/медіатизація
мистецтва дозволяє будь-кому долучитися до шедеврів світової культури. Завдяки
як індивідуальним (мобільні зв’язок), так і масовим (інтернет) ЗМК значно
розширилися комунікативні можливості, стало можливим здійснення дистанційного
навчання.
Перелік переваг еволюційного розвитку засобів масової
комунікації можна продовжити. Сьогодні медіа, по суті, є засобом засвоєння
світу в його комунікативних, інтелектуальних, психологічних, художніх та
багатьох інших аспектах.
Однак постійне ускладнення медіа-простору призводить до
виникнення нового медіа-ландшафту, нового медіа-порядку й змінює медіа-культуру
в цілому. Так, наприклад, стало значно менше обмежень для доступу до потоків
інформації загалом, об’єми інформації постійно збільшуються, національні
медіа-ринки інтегруються у глобальну медіа-структуру, відмінності між
інтернетом, телебаченням, пресою, книгою та телефоном зникають, а медіа-ресурси
інтернету стали доступними людині, де б вона не знаходилася. Саме в такому
світі інформації без інформаційних меж і обмежень живуть наші діти, молодь,
маючи доступ до медіа-продукції всього світу. Створюючи особливий інформаційний
простір, багаточисленні медіа впливають на формування соціальних, моральних,
художніх, естетичних цінностей та інтересів особистості, стають важливим
фактором впливу на її свідомість, світоглядні позиції. З цієї причини засилля
низьковартісної в художньому, моральному, змістовому, ціннісно-смисловому
аспектах медіа-продукції, постійна репрезентація насильства, агресії, порнографії потребують реагування з боку певних державних
інституцій.
В умовах масового застосування бездротових засобів доступу до інтернету
відстежувати інформаційне наповнення в глобальній мережі практично неможливо. Коли цифрові медіа
виходять з-під контролю законодавчих органів, особливої ваги набуває
необхідність у вихованні компетентності споживання медіа-продукції. Все це
вимагає посилення уваги до наукових розробок інструментарію формування медіа-культури
особистості нового покоління. Такий підхід має забезпечити розвиток
пізнавальних інтересів, адекватного, художнього й творчого сприймання дійсності,
критичного мислення, творчих здібностей дітей та молоді засобами медіа й на матеріалі медіа.
Формування
медіа-культури особистості в умовах сучасної медіа-реальності в Україні ставить
проблему широкого запровадження медіа-освітньої практики в загальноосвітній школі. Актуальність курсу медіа-освіти обумовлено
об’єктивним існуванням соціального медіа-культурного феномену – медіа-реальності,
яка характеризується небувалим розвитком засобів масових комунікацій та складає
вагому частину загального обсягу сучасного інформаційного простору. Разом із
тим медіа-культура завдяки медіа-технологіям глибоко пронизує життя людини та активно впливає на формування свідомості, що висуває потребу в спеціальній підготовці дітей, молоді до існування в сучасному просторі медіа-інформації та в глобальному інформаційному суспільстві.
Немає коментарів:
Дописати коментар